Пройшли роки...але виноградівці пам'ятають
В історії кожного народу є події, які навіть через десятиліття відкликаються болем в душі. Киргизька Республіка, котра входила в склад СРСР пройшла через жахливі події, в яких були покалічені долі і зламані життя мільйонів людей під час тоталітарного режиму 30-х років.
В 1932 році депортовані киргизи прибули і поселилися в селі Чалбаси, Скадовського р-ну, Одеської обл.. (зараз Виноградове Олешківського району).
Після перенесеної далекої дороги багато киргизів померли в той же рік, не витримавши інший клімат, хвороби та бідність. Чим міг рятувати своїх земляків присланий до місцевої лікарні лікар-киргиз. На виділеній землі киргизи організували свій колгосп «Нова путь», збудували школу для своїх дітей та дитячий садочок. Разом з киргизами там працювали і місцеві жителі.
В центрі села місцева влада виділила споруду під дитячий будинок.
Місцеві жителі допомагали сиротами хто чим міг.
Згуртованість наших пращурів допомогла їм пережити голод 32-33 років та Велику Вітчизняну Війну.
Киргизи запам’ятались чалбасчанам, як дуже добрі люди з відкритою душею.
Для кожного з них вислання стало школою життя, яка багато чому їх навчила. Та природний оптимізм киргизького народу посприяв тому, що кожен зберіг в собі людяність.
Іноді щоб встановити історичну справедливість, проходять десятиліття. Багато хто з очевидців не дожив до цього моменту. Але їхні нащадки продовжують вірити і чекати, що одного разу правда буде відкрита і душі їх предків одержать спокій.
Пройшли роки…але виноградівці ці пам’ятають про тих, з ким пліч-о-пліч проживали всю тяжкість 30-40 років минулого століття. І сьогодні кожен має змогу вшанувати пам'ять біля обеліска безневинним жертвам репресій тоталітарного режиму 30-х років.
