Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад ініціює селянську підтримку в Україні
Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад ініціює селянську підтримку в Україні проекту Декларації Організації Об’єднаних Націй про права селян та інших людей , які працюють у сільській місцевості
Додаток
На шляху до Декларації
Організації Об'єднаних Націй про права селян та інших людей, працюють у сільській місцевості
Вступ
Прийняття Декларації про права селян та інших людей, що працюють у сільській місцевості (далі - Декларації прав селян), сприятиме створенню міжнародно-правових актів, які допоможуть захисту цих прав, а також приверне увагу до таких проблем, як дискримінація селян i людей, що займаються маломасштабним виробництвом сільськогосподарської продукції та продуктів харчування в усьому світі.
Наявний проект Декларації є результатом роботи, яку протягом останніх років проводила організація «La Via Campesina» (LVC) за підтримки FIAN International i СЕТІМ («Europe Third World Center»), а також при сприянні інших громадських рухів . Загальносвітова стратегія захисту прав селян передбачає визнання Декларації Організацією Об'єднаних Націй та формування міжнародної системи управління правами людини, побудованої на вирішенні проблем, що виникають в результаті масового руху селян, оскільки дрібні селяни належать до соціальних груп, найбільше відсторонених від прийняття суспільно-політичних рішень. В усьому світі селяни дедалі частіше наражаються на різні небезпеки i навіть стають жертвами примусового виселення та насильства.
Контекст
Нинішня редакція проекту декларації проходить стадію переговорів у Міжурядовій робочій групі відкритого складу з прав селян та інших людей, що працюють у сільській місцевості (0pen-Ended Intergovemmental Working Group - OEIWG). Група була створена у вересні 2012 року i є частиною Ради
ООН з прав людини у Женеві. 4 травня 2017 року відбулася 4-а сесія групи OEIWG під керівництвом та координацією посла Болівії як голови-доповідача. В обговоренні були детально розглянуті основні правові питання, В цілому всі держави продемонстрували на ceciї свою готовність до визнання фундаментальних прав селян в усьому світі, хоча деякі аспекти залишаються дискусійними. У квітні 2018 р. намічено провести п'яту ceciю OEIWG, де має бути узгоджена остаточна редакція проекту Декларації.
1
Селяни та інші люди, що живуть у сільській місцевості, потерпають від систематичної дискримінації
Констатовано, що селяни та інші люди, які працюють у сільській місцевості стають жертвами системної дискримінації, порушень прав людини та зловживань. Декларація ООН про права селян є першим важливим кроком на шляху до подолання такої дискримінації.
Міжнародні органи, які здійснюють моніторинг виконання основних договорів з прав людини, зокрема, IESCR, ICCPR, CEDAW та СЕRD, проводячи спеціальні процедури Ради ООН з дотримання прав людини, зібрали численні докази про поширення систематичних порушень прав селян та інших людей, які працюють у сільській місцевості. Результати досліджень Консультативного Комітету (док. ООН A/HRC/19/75, 24 лютого 2012, §43-62) також підтверджують наявність згаданих порушень та систематичну дискримінацію селян та інших людей, які (працюють у сільській місцевості, особливо у сферах:
- нерівного доступу до землі та інших природних ресурсів у сільській місцевості і контролю за їх використанням;
- переформатування аграрної політики на користь вибраного вузького кола фермерів та промислового сільськогогосподарства.
Фундаментальні права селян
Для досягнення мети Декларації та виконання її завдань необхідне визнання таких прав селян.
Право на землю стосується доступу, використання та управління землею, необхідного для реалізації прав на адекватний рівень житя, здоров'я та yчacтi у культурному розвитку, а також права на захист від примусового виселення, від забруднення та руйнування водойм та ін.. природних pecypciв. Право на землю уособлює свободи та права, що мають вирішальне значення для дотримання інших прав сільського населення.
Право на насіння та біорізноманіття включає право на використання, вирощування, повторне використання, зберігання, обмін, транспортування, передачу та продаж насіння. Розвиваючи свою насіннєву культуру, селяни створюють стійкіші та витриваліші системи ведення господарства, у тому числі в умовах глобальних кліматичних змін. Держави мають підтримувати селянські насіннєві банки та сприяти їx збереженню на місці, поважно ставилися до екстериторіальних зобов'язань з конкретним посиланням на регулювання недержавних суб’єктів таких, як транснаціональні компанії. Ці положення також повинні застосовуватися i до тваринництва.
Право на продовольчий суверенітет. Продовольчий суверенітет - це право народів на здорові і відповідні їx традиційній культурі харчування
2
продукти, вироблені соціально справедливими i екологічно продуманими методами. Biн передбачає право селян на участь у прийнятті рішень i на формування власних продовольчих i сільськогосподарських систем.
Право на гідний дохід та засоби існування в основному означає право на гідний рівень життя. Держави мали б взяти на себе зобов'язання щодо регулювання ринків, заборони монополізації та демпінгу, гарантувати чесні та вигідні 
ціни на сільськогосподарську продукцію, захищати доступ до ринку, до прямого продажу, підтримувати традиційні засоби виробництва, обміну та обробки сільськогосподарських продуктів.
Колективні права стосуються прав сільських спільнот на доступ, ефективне використання та управління місцевими ресурсами в інтересах місцевих жителів, оскільки більшість цих pecypciв призначено для задоволення колективних потреб. Виключно індивідуальний підхід до реалізації прав селян (надання преференцій вибраним особам) може бути згубним для громад та сприяти антидемократичним практикам, що суперечить меті та цілям самої Декларації.
Два мільярди селян та інших людей, що працюють у сільській місцевості, заявляють про свої права на можливість продовжувати годувати свої сім’ї та громади. Прийняття Декларації про права селян та інших людей, що працюють у сільській місцевості, стане чітким сигналом про визнання основної ролі малих виробників продуктів харчування. Цей документ дасть їм конкретні перспективи для гідних умов праці та життя. Декларація є необхідною для сприяння розвитку стійких систем харчування на всій планеті, що може зробити світ безпечнішим.
