День Державного гімну відзначається щороку 10 березня
Твір композитора Михайла Вербицього та поета Павла Чубинського “Ще не вмерла України…” став державним символом нашої країни. Дата відзначення Дня Державного гімну України обрана відповідно до події, коли вперше прозвучав цей твір на концерті у 1865 році, присвяченому Дню памяті Тараса Шевченка. Концерт відбувався у Пшемислі (Польща), а композиція на тому концерті звучала, як заключна.
Михайло Вербицький та Павло Чубинський створили твір, що пройшов крізь цензуру імперій та радянські заборони, аби знову стати символом відродження нації. Нині Державний Гімн об’єднує мільйони українців у боротьбі за незалежність, підтверджуючи головну істину: наша слава і воля — невмирущі.
15 січня 1992 року – Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного Гімну.
6 березня 2003 року – парламент України ухвалив Закон «Про Державний Гімн України» зі словами першого куплету і приспіву пісні Павла Чубинського
«Ще не вмерла Україна»
Ще не вмерла України ні слава, ні воля.
Ще нам, браття українці, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні доленька наспіє.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
А завзяття, праця щира свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
За Карпати відоб’ється, згомонить степами,
України слава стане поміж ворогами.
Душу, тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Гімн зараз — це не просто протокольна пісня, а справжній генетичний код і символ нашої стійкості. Нехай він звучить гордо — у кожному місті, у кожному серці.
З Днем Державного Гімну України! Слава Україні!
