Освітня безбар'єрність
Освітня безбар'єрність — створені рівні можливості та вільний доступ до освіти, зокрема освіти протягом життя, а також здобуття іншої професії, підвищення кваліфікації та опанування додаткових компетентностей. Освітня безбар'єрність — один з шести напрямів, що передбачені Національною стратегією зі створення безбар'єрного простору в Україні на період до 2030 року. Серед очікуваних результатів реалізації Стратегії — рівні можливості та вільний доступ до освіти.
Так, за напрямом «Освітня безбар'єрність» передбачено досягнення трьох стратегічних цілей:
-
можливість дорослих, молоді та дітей використовувати всі види та форми освіти;
-
задоволення особливих освітніх потреб всіх учасників освітнього процесу;
-
створення інклюзивного освітнього середовища.
Також звертаємо увагу, що стратегічним пріоритетом діяльності визначено захист прав здобувачів освіти на доступну якісну освіту, що реалізується шляхом надання можливості для навчання всім громадянам незалежно від віку та стану здоров'я, шляхом формування інклюзивного й доступного освітнього середовища, в якому кожен може навчатися протягом життя. Освітня безбар'єрність — якісна освіта незалежно від віку, стану здоров'я та місця проживання.
Ще п'ять років тому діти з розладами аутистичного спектру мали дуже мало шансів на адекватну соціалізацію — по всій Україні лише чотири тисячі дітей отримували інклюзивну освіту. Нині їх понад 25 тисяч і щороку відкривають нові інклюзивні групи у дитячих садках та інклюзивні класи у школах. Тепер держава не замикає дітей з інвалідністю у їхніх квартирах чи інтернатах, а допомагає їм соціалізуватися. Зараз в Україні працює понад 18 500 інклюзивних класів, а кількість помічників вчителів збільшилася майже десятикратно — тепер їх понад 19 тисяч.
Але не лише діти стикаються з освітніми бар'єрами. Все змінюється занадто швидко, щоб можна було покладатися на знання 5-10-літньої давності. Тому дуже важливо, щоб у будь-якій професії була можливість регулярно отримувати додаткову освіту у комфортному для різних людей форматі.
Ще один тренд — це зміна професії. Люди все частіше освоюють 2-3 і більше фахів протягом життя, а отже, і такі курси мають бути доступними для людей з різними освітніми потребами. Наприклад, майже всі навчальні курси зараз записуються у відеоформаті, який не підходить для людей з порушеннями слуху та/або зору. Для них необхідно адаптувати такі матеріали, що можуть дозволити собі далеко не всі освітні платформи.
Та освіта пов'язана не лише з роботою. Це ще й можливість дізнаватися нове, спілкуватися, знаходити однодумців, розвиватися, підтримувати мозок у тонусі. Тому популярними зараз стали так звані університети третього віку, де нові знання отримують люди віком 50+.
Докладніше про безбар'єрність:
