Програма «#Ти як?»

Кажуть, обличчя, як і очі  — дзеркало душі. Проте чи вірно це? Особливо коли йдеться про людину, яка отримала травму.   

Турбота про ментальне здоровʼя — це не тільки про психологів і терапію, це й про любов до себе та час для себе. Ми звикли відкладати це на міфічне «потім», але ще не пізно позбутися поганої звички ❤️‍🩹

На війні, кажуть ветерани, все чітко і зрозуміло: є свої і вороги, є "чорне" і "біле", є накази і конкретні задачі. У цивільному житті, яке для них іноді починається з чистого аркуша, постійно змінюються події, щось виходить з ладу, ламаються плани, а люди підводять. Це дратує і вибиває з колії, до того ж часто спрацьовує загострене почуття справедливості, яке посилює негативні емоції. 

Щойно стає відомо про постраждалих через ворожі обстріли, на допомогу поспішають рятувальники, медики, а також психологи, готові надати допомогу тим, хто зазнав гострої реакції на стрес.

Ментальне здоров’я є невід’ємним від фізичного. Тож наразі тисячі українських медиків первинної ланки, зокрема й сімейні лікарі, проходять навчання за програмою ВООЗ mhGAP.

Підступні ворожі обстріли несуть не лише руйнування та загрозу фізичному здоров’ю, а й сильний стрес, здатний змінювати життя людей, які опинилися в епіцентрі лиха. Щоразу у новинах ми чуємо про потерпілих, які зазнали гострої реакції на стрес. І події цього ранку, на жаль, не виключення.

Поговоріть про своє ментальне здоров'я із сімейним лікарем ❤️‍🩹

Коли рідні чи близькі нам люди йдуть на фронт, це випробування і подвійний стрес для всієї родини. Та ще складніше дати собі раду з цим малечі, яка не має відповідей на безліч запитань і сприймає реальність дещо інакше.

Початок нового року — час обіцянок собі. Пообіцяйте піклуватися про ментальне здоров’я — своє та близьких ❤️‍🩹 А якщо не знаєте, з чого почати, ось кілька порад. Завжди можна почати з простого.

Під час повітряної тривоги ми можемо впіймати себе на моторошній думці, що чекаємо вибухів, а коли чуємо їх — ніби відчуваємо певне полегшення. Так само підсвідомо можемо романтизувати хвилини небезпеки, коли загроза минає — згадувати обстріли, час в укритті чи блекаути з певним теплом, і це лякає 🫣